Департамент освіти та гуманітарної політики
Черкаської міської ради

У черкаській школі відкрили музей пам’яті Юрія Іллєнка

27 жовтня 2018 року в Черкасах музей пам’яті Юрія Іллєнка відкрили за участі його рідних – сина Андрія Іллєнка, народного депутата VII, VIII скликань від ВО «Свобода», та дружини відомої акторки Людмили Єфименко.

Кімнату-музей пам’яті кіномитця та політика Юрія Іллєнка облаштували в загальноосвітній школі №21, що в Черкасах. Нині тут розмістили стенди з його біографією, інформацією про родину й творчість. Одну зі стін прикрасили намальованими кадрами з найвідоміших фільмів.

Ідея створення музею на честь ідеолога  Юрія Іллєнка належить черкаським  депутату міської ради Андрію Кучі та заступнику міського голови Ігорю Коломойцю.

Під час відкриття у розмові з учнями і вчителями дружина та син Юрія Іллєнка поділилися спогадами.

- Я впевнений, що духовно наш батько разом із нами. І сьогодні він дуже радіє, бо він надзвичайно любив Черкаси. Це його Батьківщина. Останні роки свого життя він прожив у селі Прохорівка, що в Черкаській області. Для нього, фактично, це було місцем сили, тут він черпав енергію для творчості, тут він знімав більшість своїх фільмів, – каже Андрій Іллєнко. – У своїх фільмах, книгах батько вкладав усе, що він хотів би передати й наступним поколінням, багато з того, що сьогодні відбувається – передбачив. Він завжди в багатьох, навіть коли траплялися негаразди, ситуаціях казав фразу: «Спасибі, Господи». У цьому, очевидно, є своя філософія. Бо все, що в життя відбувається, треба сприймати як є».

У музейну колекцію він передав кілька унікальних експонатів із сімейного архіву – рукописні розкадровки фільмів (зокрема, «Молитва за гетьмана Мазепу») та кілька портретів, які Юрій Іллєнко малював власноруч. 

Дружина кіномитця Людмила Єфименко ледве стримувала сльози розчулення. Її вразило, з яким теплом згадують про її чоловіка. Каже: для неї він кохання всього її життя, та зізнається, що спочатку познайомилася з його творчістю.

- Усі з першого курсу навчання знали, що він неймовірно талановитий, – розповіла пані Людмила. – Уперше з ним зустрілася в студії імені Олександра Довженка. Це був теплий і сонячний травень. Я приїхала на проби. Асистентка попросила мене пройти самостійно до павільйону, йти треба було через довгий коридор… У ньому напівтемрява, а назустріч мені йде чоловік із неймовірно незалежною ходою, рука в кишені. Це був Юрій Іллєнко. Ми обоє запам’ятали цю зустріч.

За її словами, Юрій Іллєнко був простою людиною, без марнославства. У своїй творчості ставив за мету показати Україну світу, показати її своїми фільмами та досягненнями.

Директор школи Світлана Осадча додає, що до створення кімнати долучився і учнівський колектив.

- Ми познайомилися не тільки з його фільмами, його творчістю, але й із ним як із чесною особистістю, яка виборювала українське кіно й українську мову. Це сильна духом людина, – говорить вона. – На прикладі його життя необхідно вчити молодь. Молодь, яка житиме в Україні, якою ми її хочемо бачити сильною, багатою і незалежною.

До слова, в 2016 році цю школу назвали на честь відомого земляка – Юрія Іллєнка. Цього ж року іменем талановитого кіномитця назвали й вулицю Горького. А у 2018 році черкасці в петиції до міської ради висловили бажання встановити пам’ятиник відомому земляку.

Юрій Іллєнко народився 9 травня 1936 року в Черкасах. Помер 15 червня 2010 року в селі Прохорівці на Черкащині. Тривалий час він хворів невиліковним недугом.